______
ф а н т а с т и к а
. : ІГОР ЖЕЛЕМ : .
. персональна сторінка .
. . . . . . . . . .
. : SF - ХРОНІКИ : .
. новини фантастики .
. . . . . . . . .
« SF » хроніки
ТВОРИ
Ігор ЖЕЛЕМ
p2p
координати пекла
уривок
Життя лише пригода ображених Богом...
(із хронік рятувальної станції Оли)
Він одразу зауважив погляд убивці. Олаф став легендою мережі завдяки особливому почуванню небезпеки. На поталу віртуальним левам і хижим правдивим термінаторам кинули усіх його попередників і адептів. Уникнув страти тільки Олаф. Він став дияволом протоколу p2p!
Блакитні очі фатальної білявки прострілювали мінливий морок нічного клубу у напрямі прибулого. Для Олафа вони були наче лазерні промінці - крижані і безжальні. І миготливі - причепливий погляд ката вигасав у пекельному стовпиську розцяцькованих дансерів помежи дискотеки. Роз'ярілі металеві ритми і мерехтіння блимовика під стелею обертали цих нещасливців на комічних маріонеток. Вони тіпалися, наче ступнули на оголений електричний дріт.
Олаф не став задкувати. Вихід, мабуть, уже заблокований і порятунок був саме тут, у натовпі екзальтованих солтових наркоманів і маловажних пачкарів. Олаф без вагань пристався до них і одразу став непримітним. Він діяв блискавично - стягнув із себе і відшпурнув геть куртку, шолом і атмосферний очисник, що могли його викрити, натягнув інтерфейсні окуляри і перемкнув мозковий імплант на режим надтермінової втечі. І як доконечний резерв - тривким притиском долоні розломив затаєну в лівому передпліччі облатку смертельно небезпечного октагонського стимулятора. Це був відчайдушний крок, але тепер важилося його, Олафа, життя. Ще ніколи вбійники зі Служби галактичної безпеки не підступалися до нього майже впритул.
Заборонений стимулятор знімав усі табу із внутрішніх систем організму. Серце двоїло ритм, залози неконтрольовано викидали у кров стресові гормони, а мозок перемикався на граничну швидкодію. Прискорення було настільки стрімким і раптовим, що марилося, ніби час доокіл гальмується. Не зараджували навіть приживлені реаніматори, майже третина людей у такому стані мертвіла.
Час для Олафа дійсно сповільнився. Порухи дансерів тепер увижалися йому млявими, а блимання стробоскопа не таким стомливим. Дужки окулярів сполучилися нарешті з імплантами на зашийку і ввімкнувся інтерфейс стеження. Тепер Олаф бачив найменші дрібноти наокіл і міг успішно завбачати події. Фільтр безпеки закарбував агресивних питців у барі смарагдовими помітками, трьох охоронників і їх зброю відтінив спокійним синявим обарвленням і лише білявку, що прикотила за Олафом, окреслив полум'яним обрисом тривоги.
"У неї немає спільників? - вразився Олаф.- Вона полює одинцем. Надміру самовпевнена або... це робот!".
Утім навіть посилений фільтр безпеки не добачав у прибулій жодних ознак робота. Так, повнісінько імплантів, досконалі жіночі форми, якими тепер анікого не здивуєш, але ніяких стигматів кіборга. Це було дуже вродливе усміхнене дівча, яке мало намір одному з присутніх вкоротити віку - з холодним серцем. На противагу Олафу - його серце гупало у грудях як потужна помпа, м'язи повнилися штучною міццю октагону, а мозок пожадливо осягав неймовірну кількість інформації з інтерфейсу стеження. Повітряна мішанка, гравітація, вічка огляду, загратовані чомусь вікна, пожежні гідранти, якісь барвисті промінчики, відлиски, стогони, зойки, ближнє коло оточення, віддалені загрози, укриті завади, пружнясті груди і граційні ноги його осібного ката...
Білявка плигонула на барну стійку, наче мала намір там втяти канкан чи оголитися на догоду хтивим пілотам в уніформах, що сиділи поруч неї і живилися якимось місцевим зеленавим питвом. "Намагається знову помітити мене у стовпищі",- допустився Олаф. Звиклий до всього бармен цього разу схибив. Він завчено перейняв дівчину за голінку із наміром зіштовхнути зі стійки униз, але негайно отримав у відповідь дошкульний удар п'ятою у щелепу. Білявка навіть не озирнулася. Зрештою, це було зайвим: бармен із роз'юшеною пикою виконав сальто назад через голову і сторчма гримнувся у полиці з напоями. Охоронник окрай ближнього входу схопив паралізатор, але дівчина його випередила. Вона видерла у пілота чималу скляну пляшку із зеленим трунком і пожбурила в шолом охоронцеві. Шолом уцілів, але струс був таким, що цербер утратив рівновагу, перечіпився через сходину і бухнувся у натовп, який, власне, і мав чатувати.
Ситуація... перестала бути керованою. Блищик агресії зашарівся і мигцем перейняв увесь майданчик. В охоронників полетіли стільці, підпилі пілоти схопилися з реперами коло барної стійки, а розігріті оптичним галюциногеном дансери перекинулися на екзальтованих психопатів, які торощили усе й усіх наокіл. Білявка без вагань плигонула у це біснувате стовпище. "Вишукує мене,- зміркував Олаф.- Варто звідсіль забиратися...". Піднесений октагоном, він чимдуж дерся крізь натовп. Когось Олаф просто відштовхував, якомусь незгідливому байкеру висмикнув добрячий шмат рудої бороди і потривожив щелепу, а його друзяці звихнув мізинок і роз'юшив дзьоба. Він не мав часу на перепросини чи вмовляння, бо тікав від самої смерті.
Уже поблизу дверей вбиральні, обіч горішньої дужки окулярів заблимав кармінний вогник застороги. Фільтр безпеки вирізнив у стелі бару гармати поліцейського газу. Часу лишилося обмаль. Уже за мить знавіснілі дансери стануть невтомно блювати, а далі перекинуться на безвільні сморідні лантухи. Олаф проскочив у вбиральню, заблокував за собою вхідну діафрагму і стрибнув у чоловічий сектор. Золотавий поліцейський вогник жахтів під стелею, але газових гармат тут не було. Побіля кабінок навколішки сиділи дві півоголені ревнительки солту. Вони вирячилися на тліючу у них в долонях кісточку оптичного наркотику. Щоб не пристатися до них Олаф одразу відвернув погляд. Із кутової кабінки визирнув спітнілий від страху дилер.
- Нагінка? - чомусь прошепотів він.
Олаф висмикнув із кишені променевий ніж, увімкнув його на цілковиту потужність і підрізав головки шурупів, що утримували на стіні масивну керамітову мушлю. Труби не витримали навантаження, відломилися, мушля осіла на підлогу і в кутову кабінку стрілив потужній струмин шпаркої води. Дилер зойкнув від болю, випурхнув із кабінки і метнувся скидати солт. Він чудово розумів, що пісуар тепер його зарятунок, бо навіть крихта цього галюциногену у спідньому буде вартувати десяти років каторги на якихось тропічних плантаціях. Пісуар миттєво розчиняв солт і коштовні камінці назавжди щезали у каналізації - а водночас із ними мерхла обмара заслання. Тепла калюжа на кахляній підлозі не мулила дівчат, доки дилер не отямив їх відром крижаної води. Тліючий камінець у долонях вичах, транс увірвався і панянки заверещали, наче перестріли раптом серійного вбивцю і гвалтівника.
далі буде...
|
